Привіт, друзі! Це правда, вчора, 4 січня, о 14.00 за місцевим часом (ЕКБ) я став папкою!

Вчора народилася на світ маленька Маргарита Олександрівна, наше диво!

Відразу хочу сказати спасибі всім, хто мене вже встиг привітати в Твіттері, а таких чимало. Окреме спасибі тим, хто мене підтримував під час пологів, це було непросто.

Ну і, зрозуміло, саме велике спасибі Катрусі, новоспеченій мамі, яка зараз у пологовому будинку з Маргариткою. Завдяки нашим спільним зусиллям і величезної любові ми тепер повноцінна сім’я!

Відповідаю на перше запитання, яке завжди задають: 3,805 кг, 52 див. Велика у нас ляля 😉

Напевно, зараз спільними пологами нікого і не здивуєш… Нікого, крім самого себе! Ох, блін, повірте, це було дуже непросте випробування. У лікарні ми пробули більше 12 годин, перш ніж побачили нашу Маргаритку. Весь цей час я був поруч з Катею і ні на крок не відходив, і навіть прийняв участь безпосередньо в пологах, хоч трохи, але я допоміг!

Мужики, це неймовірне випробування, в першу чергу, морально дуже важко. Ті, хто проходив через це зрозуміють, ті, хто ще роздумує, чи не збирається на партнерські пологи – все-таки подумайте краще і прийміть позитивне рішення, підтримайте свою супутницю, ваша допомога буде просто неоціненною!

Сподіваюся, нікого не налякав. Взагалі весь страх, злість, паніка, все-все змінюється неймовірною радістю в той самий момент! Так, в той самий момент, коли просто починають литися сльози, сльози щастя! Ось хоча б тільки заради цього варто бути присутнім, та й взагалі жити…

Коротше, як би я тут не намагався написати, передати ті емоції я ніяк не зможу, та й не треба. Кожен повинен випробувати сам!

Ось так несподівано і написався найголовніший пост за весь час життя мого блогу!

Спасибі за увагу, друзі! І я дуже буду радий почути ваші побажання та поздоровлення.

З повагою, Олександр Алаєв